Originally published at Еко Блоґ. Please leave any comments there.
Саме таке питання спадає мені на думку коли я оглядаю український екологічний простір. Так, ми робимо багато. За останній час багато що встигло змінитися в кращу сторону і все розуміють, що для України як однієї з країн пострадянського простору радикальні зміни неможливо втілити в життя. Ми йдемо крок за кроком до змін. Та чи достатньо ми робимо? Як згадувалося в інтерв’ю з Денісом Медоузом в найближчому майбутньому цілком можливий колапс людської цивілізації. Глянеш тепер на українську екологію..
Originally published at Еко Блоґ. Please leave any comments there.
Ну хто не чув про повінь, що відгула на теренах західної України. Одразу після неї всі почали називати причини: масова вирубка лісів в Карпатах; недбальство місцевого керівництва, що це все дозволяло і т.д. Тепер, після повені це вже не так суттєво бо час неможливо повернути назад. Але мене цікавить одне питання: “Чому?”.
Originally published at Еко Блоґ. Please leave any comments there.
Натрапив недавно в якійсь науковій статті на такий термін як “Медіа Екологія“. Все що собою ця диципліна несе вроді ясно з самої назви, але я вирішив копнути глибше. Так от, що ж таке ця медіаекологія? Це наукова дисципліна (гілка екології), що спрямована на боротьбу з екранним насильством та порнографією, а також їх пропагандою. В нас така дисципліна з’явилася досить недавно. Проте поступово вона набирає обертів. Річ в тім що ця наука пов’язана не тільки з екологією, як це може здатися, але також з журналістикою та рядом інших дисциплін. Процитую частину статті Бориса Потятиника, написаної в 2001 році:
Originally published at Еко Блоґ. Please leave any comments there.
Ну от і настала така чудова пора як літо. Всі намагаються якнайкраще відпочити, на вихідних вибратися на природу, покупатися, загоріти і т.д. Більшість з нас віддають перевагу відпочинку в хорошій компанії друзів та колі рідних. Звичайно з собою береться все для того, щоб якнайкраще провести час. Та от чи все забирається? Проблема в тому що більшість після хорошого відпочинку аж ніяк не збираються прибирати за собою природу від сміття. А даремно, адже страждати від цього в наслідку будемо ми самі. Як саме? Розповім детальніше.
Originally published at Еко Блоґ. Please leave any comments there.
Можете мене привітати. Після довгих мук я нарешті переїхав на платний хостинг. Принаймні поки-що переїхав лише Еко Блоґ. Оскільки імпортування статей було невдале.. То в мене з’явилося невелике прохання: “Всіх з ким я обмінювався лінками відписатися в коментарях”. Дякую за увагу…
Originally published at Еко Блоґ. Please leave any comments there.
Мабуть ви помітили, що в більшості моїх статей я прогнозую сумні і невтішні наслідки? Так от, настав час виправити цю сумну несправедливість.. Можливо причиною такої поведінки є те, що ці наслідки й справді можливі. Але ж не всі вони відбудуться. Існує безліч дрібних факторів, що можуть змінити загальний хід подій. Іншими словами: “Надія є завжди!“, щоб там не говорили. Але однією надією нічого не досягнеш. Потрібно діяти! Мої твердження трохи суперечливі, правда? І цілком закономірно може виникнути запитання: “А навіщо ж він все це пише?“. Я поясню свою точку зору.
Originally published at Еко Блоґ. Please leave any comments there.
Вчора був день перемоги. Для декого це свято, для декого ні. Я не буду розбиратися в хитросплетіннях справ наших предків. Я просто вважаю що минуле слід поважати. Саме тому вчора, 9 травна, до дня Великої Вітчизняної Війни на Еко Блозі не було опубліковано жодного посту… Ну а тепер перейдемо до теми посту… Світ повен випадковостей. Там тріснуло дзеркало, пролетів ураган, розбилося авто, вибіхнув поїзд і т.п. Можливо це все вища воля, але я мало в це вірю. Люди є творцем своєї долі. Все в наших руках!
Originally published at Еко Блоґ. Please leave any comments there.
Ну що ж. В попередньому пості ми поговорили про те, як слід себе вести. Ну а сьогодні поговоримо про Чорнобиль.
«Третій янгол вострубив, і впала з неба зоря велика, палаюча подібно світильнику, і впала на третю частину рік і на джерела вод. Ім’я цій зорі Полин…». Так написано у Біблії, в Одкровенні Іоанна Богослова.
Originally published at Еко Блоґ. Please leave any comments there.
“Усміхнися, і світ стане кращим!” - рече народна мудрість. На жаль, постійно женучись за часом ми забуваємо про неї. А жаль.. Проте не слід сумувати, це справа далеко не пропаща і ще все можна виправити. Сьогодні я б хотів поговорити з вами про відношення до всього, що нас оточує, про внутрішню гармонію. А народилася ця стаття під враженнями від цього посту. Який, до речі і вам раджу почитати. Але повернемось до теми допису. Озирніться навколо! Що ви побачити? Сірість, одноманітність, буденність. Бррр… Нудно й одноманітно, хоч сам бери та й приєднуйся. Ні! Не роби цього. Сьогодні я розповім тобі що слід зробити, щоб перемогти це почуття. І допомогти іншим. Отож читайте далі:
Originally published at Еко Блоґ. Please leave any comments there.
“Вперед і тільки вперед!” - саме такий девіз сучасного життя. На жаль, постійно наздоганяючи неможливе ми, самі того не відаючи потрапляємо в пастку. Замкнуте коло. Ніякого виходу. І тільки одиницям вдалося вирватись з сіті його оманливого впливу. Чому пастка? Відповідь очевидна: ”Неможливо наздогнати час..”. А що ж ми робимо, постійно женучись за ним? Ми прискорюємо і без того швидкий темп нашого життя, поспішаємо, стаємо агресивними. Прогрес рухає нас до загибелі… Як це не сумно, але це правда. Багато хто може це заперечувати, прикриваючи очі оманливою пеленою. Рано чи пізно полуда спаде з очей. Та буде надто пізно…
Originally published at Еко Блоґ. Please leave any comments there.
На написання цього посту мене спонукала цікава розмова з однією людиною. А мова йшла про процес вирощування сільськогосподарських культур. Факт того, що введений в оману рекламою покупець вирішив закупити на насіння картоплю, яку “не їдять жуки”. Мовляв її використання вигідніше тому, що не обробляючи хімічними препаратами насіння, ми отримуємо екологічно чистий продукт, собівартість якого знижена завдяки новій технології. Не довіряючи засобам хімічної промисловості він робить правильно, але обираючи ГМО (Генетично модифікований організм) він чинить ще гірше. Чому ГМО?
Originally published at Еко Блоґ. Please leave any comments there.
На написання цього посту мене надихнув відпочинок в чарівному гірському селі Космач. Звіт про самий відпочинок ви можете прочитати тут, а далі мова вестиметься про ті думки, що мене відвідали внаслідок подорожі. Фест вдався на славу, тільки одна дрібниця затьмарювала приємні спогади. І я як завжди вдався до роздумів… Можливо справа не в тому, що організація фестивалю була не на найвищому рівні, можливо справа в нас самих. Уявіть собі картину: “В повітрі лунає українська музика, скрізь бринить солов’їна мова, тебе оточують щасливі, усміхнені люди в вишиванках, чудова погода, але тут ти опускаєш очі додолу і бачиш.. сміття!” І тоді твій настрій незворотно псується.
Originally published at Еко Блоґ. Please leave any comments there.
Звичайно ми доволі часто чуємо гасла різноманітних політиків. Ми не ймемо їм віри, не довіряємо, ставимося з підозрами. Але завжди в нашій душі залишається гасло: “Будьмо разом, єднаймося”. Чому я зачепив політиків. Та тому що вони зіграли на почутті єдності народу. Люди повірили їм і залишилися ні з чим. Я не бажаю
обговорювати деталі, хто на цьому нажився і т.п. Але факт залишається фактом. До чого я веду.
Зара дізнаєтесь. Так, наша батьківщина - неймовірно багата країна. Вона посідає перше місце за площею в Європі, входить до п’ятірки найбільших за чисельністю населення. Поки що. Чому поки що? Та тому що скоро не буде кому куди входити. Ми поступово, але впевнено деградуємо. Чому запитаєте ви? Факти говорять самі за себе:
Originally published at Еко Блоґ. Please leave any comments there.
Звісно читаючи цей блог ви всі напевно помітили, що я всіх спонукаю до дій. Але, можливо нашою найбільшою проблемою і є дії(не ті що слід), чи то пак бездіяльність(коли дії справді життєво необхідні). “Моя хата скраю нічого не знаю” - каже кум до кума, відповідаючи на запитання в той час вечором зливаючи відходи по той бік межі. Його мало турбує те, що через день, місяць, рік це все одно повернеться до нього, а потім, бідкаючись та жаліючись на здоров’я він проклинатиме все на світі. А жаль. Бо нерідко саме через нашу “далекозорість” страждають інші. Особливо це стосується українців. “Або мені, або нікому” - і справді, своїми діями ми лише ще раз це доводимо. Ні, я не говорющо наша нація найгірша в світі, просто проживаючи в Україні я особливо гостро відчуваю цю проблему. То чому ж ми такі жорстокі в першу чергу до самих себе, і заодно до тих, хто нас оточує?
Originally published at Еко Блоґ. Please leave any comments there.
Продовжуватиму тему вчорашнього посту. Оскільки більшість з нас (сподіваюсь що це правда) усвідомили необхідність ставати до діла, ми почнемо діяти. Звісно ж, не кожен з нас може присвячувати цій справі весь свій час, але цього й не потрібно. Високе усвідомлення своєї місії, почуття гордості за власні вчинки - ось що керує більшістю з нас. Для того щоб зробити свій внесок достатньо прибрати сміття біля своєї хати(під’їзду, квартири і т.д.). Ви зразу відчуєте - щось змінилося. Змінилося не скільки назовні, скільки всередині вас. Це приємно, це престижно.
Originally published at Еко Блоґ. Please leave any comments there.
Чи потрібно? - ось що тривожить мене. Чи не запізно почав я щось робити? Занадто довго були ми байдужими. За весь час нашого існування ми настільки спаскудили планету, що відновити її до свого первісного стану навряд чи можливо. Так, слід визнати - ми програли. Але програли не з гордо піднятою головою, а плазуючи і благаючи пощади. Людство конає перед лицем планети. Хто зна, може вона очищує себе для навої ери, для того щоб почати все спочатку. Все може бути, але, як не крути жити нам на ній потрібно. І якщо ми будемо жити, а не існувати, вдихаючи повітря на повні груди і радіючи життю, поважаючи рідну землю і піклуючись про неї, то матінці-землі не прийдеться вдаватися до таких жорстоких кроків.
Originally published at Еко Блоґ. Please leave any comments there.
От, тепер можу з впевненістю сказати “Привіт світ!”. Не те щоб я був невпевнений, просто початкові налаштування завершено, лого створено, тема локалізована і аж після цього можна говорити. Привіт. Багато засипаються на цьому, першому кроці. Ну а оскільки я його вже пройшов - залишається найважливіше: “Писати, писати і ще раз писати”. Адже щоб досягти успіху і принести людям користь (а саме для цього й створений цей блог) слід багато працювати. Отож починаю. А чи варто було покаже час.
